Майстер - клас бібліотекарів Компаніївщини







Сучасна освіта неможлива без позитивних змін та оновлення діяльності бібліотек.
Інтенсивність праці, розширення кола функціональних обов’язків бібліотекарів, збільшення частки аналітичної, дослідницької, інформаційної та бібліографічної роботи, запровадження новітніх технологій вимагають і як теоретичного осмислення, так і нетрадиційних підходів до організаційно-методичної діяльності шкільної бібліотеки.
Зміст роботи будь-якої бібліотеки має бути підпорядкований інтересам і потребам учасників навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу. Бібліотекар повинен володіти ситуацією і знаходитись у постійному пошуку нового й актуального, віднаходити форми співпраці, довіри з читачами і позитивними результатами здобувати авторитет.
Щоб заслужити визнання, бібліотекарі по-новому повинні усвідомити сутність професії, вміти входити в інформаційне поле користувачів та знаходити спільну мову із потенційним читачем, постійно виробляти чітку систему самореалізації. І тут доречно згадати Василя Олександровича Сухомлинського, який писав, що «удосконалення педагогічної майстерності – це, передусім, самоосвіта. Особисті ваші зусилля, спрямовані на підвищення власної культури праці і в першу чергу культури мислення. Без індивідуальної думки, без допитливого погляду на власну працю неможлива ніяка методична робота» [4; 3].
Тому, реалізуючи вищезазначені завдання, з метою надання методичної допомоги та для підвищення професійної компетентності бібліотечних працівників загальноосвітніх навчальних закладів нашого району започатковано таку форму методичної роботи як майстер-клас, проблемою якого обрано «Створення сучасної моделі бібліотеки загальноосвітнього навчального закладу» [1; 3].
Заняття проходять на базі бібліотеки Компаніївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, а проводить їх Полтавець С.В., бібліотекар даного закладу, переможець обласного та лауреат всеукраїнського конкурсу «Шкільний бібліотекар  2009 року».
Майстер-клас – це форма передання досвіду реалізації інноваційної ідеї у практику роботи бібліотекаря і є ефективною й доступною для кожного бібліотекаря.
На заняттях майстер-класу шляхом прямого і коментованого показу прийомів, форм, методів бібліотечної діяльності майстра-бібліотекаря передається ідейна основа його інноваційної діяльності.
Актуальність такого нововведення полягає у підвищенні ефективності фахового рівня бібліотекарів шляхом вивчення передового досвіду бібліотекаря, що поєднує наявну професійну проблему і суб’єктивну мету, спрямовану на її розв’язання [2; 91-92].
Засідання проводяться двічі на рік, під час  яких зосереджується увага на таких аспектах:
Ø     нетрадиційні підходи до реалізації основних напрямків роботи шкільної  бібліотеки;
Ø     інноваційні форми і методи роботи (вправи-налаштування, тренінги, презентації, віртуальні екскурсії, фоторепортажі, евокації, рефлексії, евристичні бесіди, показ відео роликів, тощо);
Ø      урізноманітнення діяльності зі слухачами: практичні (групові та індивідуальні), методичні, інформаційні, ігрові, тощо.
Збудити інтерес, заінтригувати, стимулювати бібліотекарів до творчості у бібліотечній діяльності, а також підготувати до функціонування сучасної моделі бібліотеки, допомагають цікаві знахідки з власного досвіду. Питання, які виносяться на заняття майстер-класу, обираються найактуальніші з врахуванням запитів його слухачів, бібліотекарів району. Серед них, як молоді працівники, так і з досвідом бібліотечної роботи, але зацікавлені й творчі.
Тематика, за якими проводилися заняття у майстер-класі:
·        «Ігрова діяльність у роботі бібліотеки як засіб активізації учнів до читання»;
·        «Упровадження інформаційно-комунікативних технологій у практику роботи шкільної бібліотеки»;
·        «Формування здорового способу життя школярів засобами шкільної бібліотеки»;
·        «Креативні форми роботи в шкільній бібліотеці».

Засідання майстер-класу вибудовуються за розробленою схемою:
1.                Вправа-налаштування або вправа-очікування.
Найцікавішою, на думку слухачів, була вправа-налаштування першого засідання «Рецепт вдалої співпраці», яка вдало поєднувалася з темою ігрової діяльності (інгредієнти рецепту салату з фруктів, які асоціювали з творчими здібностями, людськими рисами характеру та емоціями). Перед початком приготування «Рецепту співпраці» була запропонована притча «Цінність часу», яка спонукала слухачів замислитися над можливістю виявити власну індивідуальність і неповторність,  отримати задоволення від вірно обраної професії.
2.                Теоретична частина.
Теоретична частина засідань майстер-класу відображає досвід роботи реалізації певного питання, який супроводжую показом електронних презентацій, слайд-шоу, схемами, моделями, різноманітним демонстраційним матеріалом. Такі елементи допомагають краще донести до слухачів весь обсяг матеріалу для засвоєння та втілення його на практиці.
Теоретична частина може включати два і більше питання. Так, наприклад, на засіданні «Формування здорового способу життя  школярів засобами шкільної бібліотеки» були розглянуті питання: «Застосування нетрадиційних форм збереження та поліпшення здоров’я (аромотерапія, фітотерапія, казкотерапія, сміхотерапія, музикотерапія) у шкільній бібліотеці», «Рухлива та ігрова діяльність яка стимулює розвиток здорового способу життя у бібліотеці», «Застосування та використання правил поводження з книгою та правил зберігання книг для збереження свого здоров’я», «Книжкові виставки «Рецепти здоров’я та краси», інформаційні буклети, бюлетені, бесіди, плакати як засіб стимулювання читачів до збереження здоров’я та життя».
3.     Практична робота з слухачами.
Творчим підходом вирізняються практичні заняття. Цікаво та змістовно відбулися такі практичні форми як:
-         захист творчого проекту «Реклама улюбленого періодичного видання»;
-         гра з бібліотекарями «Ігрові можливості», яка мала на меті виявити знання бібліотекарів про роль та значення ігрової діяльності шкільної бібліотеки та стимулювала бібліотечних працівників до пошуку нових, цікавих форм роботи;
-         рольова гра «Зайчик, білка та сова  вчать читати малюка»;
-         тест на креативність «Простий олівець»;
-         вправа «Гроно креативності шкільного бібліотекаря» [3; 10] ;
-         складання схеми «Фактори творчих здібностей дитини»;
-         створення моделі «Типи та види ігор» та ін.
4.     Творчі родзинки.
Ця частина майстер-класу містить демонстрацію найцікавіших практичних напрацювань з відповідних тем. До неї входять і творчі доробки користувачів бібліотеки: результати творчо-пошукових проектів, конкурсні роботи, персональні виставки тощо.
Велику зацікавленість викликали віртуальна виставка «Книги та кумири», яка є результатом творчого проекту «Книги в житті відомих людей» та віртуальна екскурсія «Книги в образотворчому мистецтві», які були презентовані в ході засідання «Впровадження ІКТ у практику роботи шкільної бібліотеки».
Цікавим доробком є серія учнівських презентацій «Моє улюблене періодичне видання».
Справжньою знахідкою для роботи з наймолодшими читачами є використання електронних вікторин та ігор.
Новий подих у роботу рекламно-іміджевої діяльності бібліотеки вніс показ рекламного відеоролика про шкільну бібліотеку, створений бібліотечним активом.
Створення інформаційних буклетів, бюлетенів, листівок, стіннівок, списків рекомендованої літератури є важливим методом рекламної та консультативної діяльності бібліотеки. На засіданнях майстер-класу націлюються увага бібліотекарів на якомога більше уваги приділяти цьому методу роботи з читачами. Адже, інформаційні буклети та бюлетені, листівки можна розповсюджувати по класах, у бібліотеці, виготовляти їх за різними темами та напрямками роботи, для різних категорій користувачів (учителів, батьків, учнів) та за віковими особливостями.
5. Завдання для роботи між засіданнями. «Банк інноваційних знахідок»
У кінці кожного засідання, відповідно тематиці, визначаються завдання на  період між засіданнями. Це дає змогу прослідкувати за впровадженням слухачами у їх діяльність досвіду, який отримали за допомогою майстер-класу. Творчі доробки на кожному наступному засіданні демонструються виконавцями та накопичуються у своєрідний «Банк інноваційних знахідок», яким можуть користуватися усі бібліотекарі нашого району. Окрім того, це дає поштовх до створення власних творчих доробків.
6.  Рефлексія. Аналіз та підсумки.
Заключний розділ кожного засідання майстер-класу передбачає обговорення отриманого досвіду, його доцільність.
На цьому етапі слухачі узагальнюють та систематизують здобуту інформацію, діляться враженнями, вносять свої пропозиції, висловлюють оціночні судження щодо елементів творчості, новизни та актуальності обраної теми.
Важливо, щоб цей етап також проходив у цікавій формі, тому використовуються різні види вправ, поєднується рефлексія з вправами-очікуваннями, застосовуються малюнки, таблиці, схеми.
За два роки існування майстер-класу відмічається позитивний вплив на формування й розвиток освіченості та професійного зростання його слухачів. Приємно бачити як бібліотекарі впроваджують оригінальні ідей й творчі надбання, представлені на заняттях, у свою практичну діяльність. Це ще більше спонукає мене, як керівника даної методичного формування, до віднаходження інноваційних форм і методів роботи. Саме творчість спрямовує на відкриття нового й здатність глибокого усвідомлення власних напрацювань.
Отже, така методична форма роботи як майстер-клас займає значне місце у новому етапі інноваційного підходу до роботи шкільної бібліотеки та стимулює бібліотекарів до саморозвитку й самореалізації, творчого підходу до своєї професії.
Література
1.     Дяченко Н. І. Творча лабораторія шкільних бібліотекарів як ефективна методична форма плекання бібліотекаря-майстра / Н.І. Дяченко. – http:// koippo414.at.ua
2.     Ампілогова Л.П. Зибіна, В.В. Майстер-клас як форма поширення інноваційних педагогічних ідей / Л.П. Ампілогова, В.В. Зибіна // Управління школою. – 2012. – № 16-18. – С. 88-94.
3.     Папето І.О. Креативні форми роботи в шкільній бібліотеці / І.О.Папето // Шкільний бібліотекар. – 2012. – № 6. – С. 7-11.
4.     Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві/ В.О. Сухомлинський // Вибрані твори в 5-ти т. – Т. 2. – К.: Рад. шк., 1977. – 670 с.





Немає коментарів:

Дописати коментар