Засідання 4 «Креативні форми роботи в шкільній бібліотеці»

ПЛАН

засідання майстер-класу з теми

                   «Креативні форми роботи в шкільній бібліотеці».

1.     Креативність шкільного бібліотекаря – запорука  професійного зростання та поліпшення роботи бібліотеки.

2.     Методика використання креативних форм популяризації дитячого читання (тренінг).

              2.1. Вправа – очікування «Смачні яблучка»

              2.2. Евокація (складання схем «Фактори творчих здібностей дитини», «Творчі здібності шкільного бібліотекаря», «Методи активізації творчих здібностей засобами бібліотеки»)

              2.3. Евристична бесіда

              2.4. Осмислення (Тест на креативність «Простий олівець», Вправа «Скажіть «Будь-ласка…»)

              2.5. Рефлексія (Вправа «Рюкзак, м’ясорубка, кошик»)

    3. Тематичні бібліотечні стіннівки й особливості їх оформлення.

    4. Стіннівка як метод залучення учнів до читання. (практична робота)

    5.  Рекламно-іміджева діяльність бібліотеки.

                  5.1. Показ рекламного відео-ролика про книгу, бібліотеку.

Завдання: Створити рекламний відео-ролик про свою бібліотеку чи книгу.

    Професіоналізм, ентузіазм, комунікативні  навички, вміння працювати у команді та вирішувати проблеми, ініціативність, гнучкість, інноваційність і креативність шкільного бібліотекаря складають концепцію успіху справи, якою він займається.

    Шкільний бібліотекар – учитель, до якого діти ідуть радитися, звертаються з різними питаннями.

   Шкільний бібліотекар – це і завідувач, яка веде документацію, слідкує за дизайном і оформленням бібліотеки, веде інвентарні та сумарні книги.

   Шкільний бібліотекар – це бібліограф, який постійно знаходиться у пошуку інформації для задоволення читацьких запитів. Інформує про нові надходження, складає рекомендаційні списки, веде систематичні й тематичні картотеки, алфавітний та систематичний каталог, оформлює передплату періодичних видань.

    Бібліотекар шкільної бібліотеки – це і бібліотекар, який постійно працює на абонементі та в читальному залі, проводить запис читачів у бібліотеку, видає книги, забезпечує учнів підручниками.

    Шкільний бібліотекар – це бібліотекар-педагог, який завжди прийде на допомогу користувачам, учителям та учням, допоможе знайти потрібну книгу, необхідну книгу, необхідну інформацію, працює з дітьми індивідуально, проводить масову роботу.

        Базовим елементом та головною умовою розвитку інформаційного культурного  простору  є креативність. Креативність у перекладі з англійської  -  «створювання».  На заході цим  терміном позначають  технологічний елемент  творчості.  Креативність – це технологія організації творчого процесу, синтез творчості й технології.

   Бібліотека,  як казали давні греки, це місце, де розум і душа черпають свої сили  в старих чи нових ідеях.  Творчий підхід  допомагає в розкритті  бібліотечного фонду,  популяризації кращих творів.

                                     Рекламно-іміджева діяльність бібліотеки

Основні завдання просування бібліотечних послуг - це формування престижного іміджу бібліотеки, інформування користувачів про нові послуги, про час, місце та умови їх надання.

Найважливішою формою просування бібліотечних послуг є бібліотечна реклама як інформація про бібліотеку, її послуги і продукції з метою оповіщення про неї реальних і потенційних користувачів і стимулювання попиту на ці послуги і продукти.

Метою бібліотечної реклами є підвищення популярності бібліотеки та попит на її ресурси і послуги.

Особливість бібліотечної реклами полягає в тому, що це, перш за все, інформація про фонди бібліотеки, про її можливостях задовольняти інформаційні потреби різних груп користувачів і вимоги для її організації дуже великі. Адже бібліотечна реклама одночасно володіє властивостями, властивими рекламі в цілому, і реалізує специфічні завдання бібліотечної політики. Поєднання цих двох почав утворює нову якість обслуговування.

Функції бібліотечної реклами та її напрямки в складній системі управління бібліотекою розраховані на залучення уваги до послуг бібліотеки та її інтелектуальної продукції, зацікавити користувачів і переконати їх скористатися рекламованої послугою, стимулювати використання бібліотечних послуг.

Завдання рекламної діяльності бібліотек 

•  формування у населення певного рівня знань про бібліотеку, її ресурси, послуги та інтелектуальної продукції;
•  визначення виду рекламного впливу на користувачів (повідомити про існування послуги або стимулювати її використання);
•  визначення головного споживача рекламованої послуги або продукції бібліотеки;
• виділення сегментів ринку, яких необхідно охопити рекламою;
• вивчення споживчої поведінки, відповідної реакції на рекламу, обізнаності пользавателю про пропоновані послуги.

   Величезне значення для бібліотеки відіграє її сприятливий образ-імідж. Імідж бібліотеки можна визначити як сформований у масовій свідомості емоційно забарвлений образ, обумовлений відношенням суспільства до бібліотеки, її послуг, ресурсів, товарам. Образ бібліотеки постій...но змінюється. Якість цих змін залежить від діяльності колективу, керівництва бібліотеки, які повинні цілеспрямовано, систематично формувати імідж на основі наявних ресурсів. Рекламна діяльність як складова частина маркетингової політики бібліотеки сприяє утвердженню іміджу, формує громадську думку шляхом реалізації системи заходів, що встановлюють комунікативний зв'язок установи і різних категорій населення, органів управління, влади. 

   Позитивний вигляд (Імідж) бібліотеки формується, насамперед, якістю обслуговування користувачів, якістю наданих їм послуг, своєчасним попередженням конфліктів між бібліотекою та її користувачами.

У формуванні надійної репутації та доброзичливого думки про бібліотеку, її можливості та послуги у населення, органів місцевої влади, громадських організацій, ЗМІ, партнерів та конкурентів бібліотеки важливу роль відіграє діяльність бібліотеки по встановлення зв'язків з громадськістю - public relations.

  Читацькі квитки, фірмові бланки, книжкові формуляри (так звана бібліотечна техніка) теж грає роль в створенні іміджу бібліотеки. Якщо вони оформлені неохайно, старомодно, то таке ж враження може скластися і про бібліотечному обслуговуванні. І навпаки, красиво, елегантно видані, вони закріплять відповідний образ бібліотеки.

    Стендові бібліотечні виставки мають не тільки яскраво виражені рекламні функції, але і дозволяють наочно представити основні компоненти бібліотечно-бібліографічної діяльності, логіку їх розвитку, а також виявити соціальний ефект бібліотечно-інформаційної діяльності. Завдяки стендам можна отримати об'єктивне, багатогранне, "голографічне" уявлення про реально існуючих напрямках діяльності бібліотечно-бібліографічних установ, їх підрозділів у наочній, легко сприймається формі.

На стендах бувають представлені не просто таблиці, діаграми, графіки, - статистичні показники. Створюється інформація-метафора, припускає глибокі пласти бібліотечно-інформаційної, бібліографічної діяльності. 

  На стендах поміщаються різноманітні текстові матеріали : книги, роздруківки текстів з масивів електронної інформації, диски, дискети, схеми, таблиці, слайди, магнітні стрічки, фільми і т. д. За допомогою дощок-блокнотів зручно демонструвати матеріали, що містять відомості про бібліотечно-бібліографічну установу, її продукт та послуги.

    Планування стендової презентації починається з прийняття рішення про її проведення, потім слідують вивчення теми, підготовка матеріалу, експонування, організація зустрічей, бесід, оглядів.

        Дивитись ТУТ!

Поради методиста

Кіровоградська обласна бібліотека для дітей ім. А.П.Гайдара «Реклама бібліотеки – важливий засіб формування позитивного іміджу в громаді»консультація

                      Реклама як складова інформаційно-комунікаційної діяльності бібліотеки

ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ТЕМАТИЧНИХ СТІННІВОК

   У шкільному громадському житті та у житті шкільної бібліотеки значне поширення одержали тема­тичні стінгазети: сатиричні, гумористичні, фотогазети, газети-плакати, тематичні газети до свят і знаменних дат тощо. Часом серед загальної маси стінгазет (порівняно із класичними стіннівками) такі газети ста-новлять більшу частку. 

   Насамперед слід розповісти про деякі загальні правила оформлен­ня тематичних стінгазет. Багато в чому вони збігаються із правилами оформлення класичної стіннівки, Як і класична стінгазета, тематичні газети оформляються на аркуші ватману формату А1. У тематичній стінгазеті так само, як і в класичній, має бути назва, девіз, емблема, дата випуску, склад редакційної колегії або прізвище й ініціали учня, який її випускав.

ОСОБЛИВОСТІ ОФОРМЛЕННЯ ТЕМАТИЧНИХ СТІННІВОК

А тепер розглянемо деякі особливості оформлення тематичних стінгазет.

Фотогазета

У недалекому минулому, в епоху поширення плівкових фотоапаратів, фотогазети були доволі популярні. І це незважаючи на істотні складності пов'язані із процесом виготовлення фотографій у домашніх умовах. 

Минув час. Фотографії стали більш доступни­ми, і, здавалося, тепер уже точно настане епоха фотогазет. Однак цього не трапилося. Причина цього — істотне зниження якості естетичного оформлення фотогазет. Доступність фотографій зіграла з фотогазетами злий жарт. Так, часто можна  зустріти «фотогазети» у вигляді чистого аркуша ватма­ну з наклеєними на нього фотографіями, причому навіть без назви та підписів до знімків.

Які ж переваги фотогазети? Спробуємо від­повісти на це питання.

1.  Фотогазета — це, як правило, фоторепортаж про якусь знаменну подію з життя класу або школи, що потрібно освітити більш докладно, ніж це можливо у звичайній стіннівці,

2.      Оскільки фотогазета — це репортаж, у ньому повинна бути присутня якась сюжетна лінія, тобто фотографії мають розміщатися за мож­ливістю в хронологічному порядку від початку заходу до його кінця.

3.      І третьою рисою фотогазети, що органічно випливають із першої та другої, є її опера­тивність. Якщо подія відбулася сьогодні, то фотогазета має вийти вже завтра або після­завтра, але в жодному разі не через тиждень або місяць. Тобто, на відміну від усіх інших типів стіннівок, у фотогазетах завжди відобра­жаються вже минулі події, а не ті, які повинні відбутися або відбулися давно.

Перш ніж випускати фотогазету, необхідно значитися з її темою. Якщо в бібліотечному житті має відбутися якась помітна подія, потрібно зазда­легідь подумати про випуск фотогазети після її за­кінчення. Для цього слід підготувати бланк фотога­зети з усіма обов'язковими газетними реквізитами. У міру готовності фотографій залишиться тільки вклеїти їх на готовий бланк газети та зробити від­повідні підписи до знімків.

Для відображення у фотогазеті можуть піді­йти будь-які  заходи: тематичні вечори, конкурси, концерти, екскурсії, зустрічі із цікавими людьми тощо. Висвітлення кожного заходу має свої особливості.

Фотогазета — це не просто фотозвіт про захід. Вона повинна мати високий виховний потенціал і в цій справі, велике значення мають текстова частина, у якій коротко пояснюється суть знятого позакласного заходу, та підписи до фото­графій. Треба прагнути уникати підписів типу: «Це В. Сидоров», «Це музей», «Ми граємося» тощо. Кожний підпис повинен бути відповіддю на не­зримо поставлене питання: «А навіщо, для чого й чому це було сфотографовано?». І якщо на це питання відповіді немає, такому знімку не місце у фотогазеті.

►► Сатиричні й гумористичні газети

Беручись за випуск сатиричної або гуморис­тичної газети,  потрібно нагадати, що сатира й гумор — це різні речі. Якщо говорити спрощено, то гумор — це коли просто смішно, а сатира — це коли за допомогою гумору висміюються недо­ліки нашого повсякденного життя.

Сатирична газета

Сатирична газета — це одна з найскладні­ших за виконанням тематичних стіннівок. Саме цим і пояснюється нестабільність і неритмічність її випуску в класі (школі).

По-перше, вона вимагає наявності певних зді­бностей до малювання, причому до малювання саме карикатур. Якщо в класі немає талантів, у газету можна поставити карикатури, споріднені за змістом, або за допомогою відповідних підписів, Чатувати їх до конкретної ситуації. Карикатури на різні теми можна, вдосталь знайти в мережі Інтернет. Наприклад, можна запропонувати використовувати малюнки датського художника Херлуфа Бідструпа. Вони прості, добре копіюються, а різ­номанітність їхньої тематики вражає уяву.

По-друге, буває важко підібрати відразу кіль­ка сюжетів для однієї сатиричної газети, тому що протягом місяця значимих (з погляду можливос­тей сатири) сюжетів у класі може просто не бути. Дієвість сатири багато в чому визначається її опе­ративністю. Тому висміювання в сатиричній газеті колишніх подій, про які вже всі забули, як прави­ло, не приносить бажаного виховного ефекту.

Велике значення має тривалість публічної презентації сатиричної газети. Так, якщо класична стіннівка може висіти на стенді цілий місяць, то для сатиричної газети цей варіант не підходить. Досить, щоб вона провисіла кілька днів і всі учні, у тому числі учні, що й висміюються в ній, озна­йомилися з її змістом. Триваліше перебування газети на стенді, на наш погляд, не сприятиме викорінюванню недоліків, що висміюються, і по­ліпшенню виховного процесу.

Гумористична газета

Гумористична газета — це (перепрошуємо за таке порівняння, але що є, те є) своєрідний сурогат сатиричної газети. Коли виникає необхід­ність випустити сатиричну газету, а підходящих сюжетів для неї нема, на допомогу приходить са­ме гумористична газета. Існує кілька варіантів її оформлення.

Перший, найбільш близький до сатиричної газети,— добірка смішних карикатур зі шкільного життя. Таких карикатур удосталь можна знайти в Інтернаті. У них висміюють­ся загальні недоліки шкільної освіти, стереотипи поведінки учнів і вчителів, смішні ситуації на іс­питах тощо. Така газета служить гарним психо­логічним розвантаженням. Але вона недовговічна, оскільки привертає увагу учнів протягом одного-двох, від сили трьох днів.

Другий варіант гумористичної газети, — Добірка анекдотів зі шкільного життя. Така газета більш читабельна, ніж попередня, і за часом до­вше, привертає увагу учнів. Для більшої наочності в таку газету обов'язково треба включати кілька карикатур.

Під час створення гумористичних газет іс­нують деякі складності, сутність яких полягає в необхідності суворого контролю з боку вчите­ля щодо змісту газети, що готується до випуску. Використання карикатур і анекдотів із чорним гумором неприпустиме!

Третій варіант — добірка смішних висловлю­вань учнів на уроках, фрагментів їхніх творів і відповідей на іспитах. Колекції подібних перлин є практично в кожного викладача. Головне — умі­ло ними розпорядитися й наочно презентувати їх у газеті.

Четвертий варіант — це своєрідний гібрид гумористичної та фотогазети. Його так і можна назвати: гумористична фотогазета.

Напевно, у багатьох учнів у домашніх комп'ютерах або мобільних телефонах знайдуться фотографії кумедних ситуацій зі шкільного жит­тя. У разі відсутності таких фотографій їх можна спеціально інсценувати та сфотографувати. Цей процес сам по собі буде захопливим заходом. Потрібно буде заздалегідь продумати сюжети, ра­курси фотографій, дійових осіб тощо. Наприклад, в одному з навчальних закладів Керчі була ви­пущена газета, у якій містилися фотографії про неформальні традиції учнів і студентів. От деякі зразки таких фотографій .

Якщо підходящих фотографій немає й інс­ценівка теж не вдається, близькі за змістом фо­тографії можна знайти в мережі Інтернет..

Є ще один спосіб створення гумористичних фо­тогазет. Для цього потрібно зробити добірку кари­катур і відповідно до зображеного на них сюжету, задуму газети вклеювати в карикатури фотографії учнів. Однак створення таких газет може бути об­межене з морально-етичних міркувань. Не кожному захочеться бачити себе в комічному вигляді. Щоб

цього не трапилося, з кожним майбутнім персона­жем необхідно узгоджувати його амплуа, у якому він з'явиться перед читачами газети.

У процесі виготовлення гумористичних фо­тогазет важливі фантазія та бажання посміятися. Наприклад, в одному з навчальних закладів Кер­чі був оголошений конкурс гумористичних фото­газет на тему «Студенти технікуму в обличчях». Оригінально виглядала газета, у якій по контуру у вигляді своєрідної рамки були вміщені фото­графії студентів, зроблені зі спини, тобто їхні по­тилиці. Читачам газети, а особливо вчителям було запропоновано:

*     визначити прізвища учнів, зображених на фото;

*     визначити за потилицю учня з іншої студент­ської групи (його фотографія спеціально була вклеєна у фотогазету).

У результаті перегляд цієї гумористичної фотогазети перетворився на захопливий конкур

Одна з найважливіших умов гумористичних фотогазет — наявність смішного підпису. Іноді сама по собі фотографія не несе жодної комічної ситуації. Але влучно зроблений підпис перетворю її в таку, що наповнюється зовсім іншим змістом.

►► Газета-плакат

Газети-плакати, як правило, випускаються до різних пам'ятних дат, свят і знаменних подій. Такі газети мають пізнавальний, просвітній та агітаційний характер. Щоб їх підготувати, потрібні скористатися календарями, енциклопедіями, довідниками, словниками. У такій газеті не можна захоплюватися змістом. Іноді так і хочеться помістити в газету якнайбільше цікавого матеріалу. Але це не завжди виправдано. Багато тексту навпаки (псує читачів. Тому газета-плакат повинна виправдовувати свою назву. Вона має бути яскравою, помітною та барвисто оформленою.

Найбільш доцільно газету-плакат вивішувати стенді заздалегідь, за тиждень до майбутньої знаменної події та знімати її через тиждень після нього. Ось короткий перелік газет-плакатів, які най­частіше випускаються  шкільними та бібліотечними  редколегіями:

«Перше вересня — початок навчального року»;

«День учителя»;

 «Новий рік»;

«Різдво»;

«День захисника Батьківщини»;

«Міжнародний жіночий день»;

«День Перемоги»;

 «Калейдоскоп новин»

" Бібліотекар радить".

Не обов'язково, коли газети-плакати випускають до певних дат. Будь-який позакласний захід може : супроводжуватися випуском газети-плаката. Це може бути газета, присвячена боротьбі зі СНІДом, алкоголізмом, тютюнокурінням, поширенням наркотиків, боротьбі проти насильства в сім'ї, про права дитини тощо. Це може бути ілюстрована біографія якого-небудь відомого письменника (математика, хіміка, ге­ографа) тощо. Такі газети змальовують позакласний захід, роблять його більш привабливим і цікавим.