Засідання 6 "Партнерство бібліотеки та учителів у стимулюванні читацьких інтересів, потреб та бажань"

Тема: Партнерство бібліотеки та         

            учителів у стимулюванні читацьких

            інтересів, потреб та бажань

Дата проведення:  06 листопада 2014 року

Місце проведення: Компаніївська

                      загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Керівник майстер-класу: Полтавець С.В., бібліотекар Компаніївської  ЗШ І-ІІІ  ступенів

9.00. - 9.10.  Зустріч слухачів.

9.10. - 9.30.  Кавовий спринт.

9.30. – 9.40.  Тренінг-налаштування «Веселі циферки».

                         9.40. – 11.30.   Панорама досвіду роботи бібліотекаря «Позакласне читання як засіб формування читацької самостійності учнів який сприяє розвитку інформаційної культури: методичні прийоми та практика їх реалізації»            

    Сучасні вимоги уроків позакласного читання

        Специфічні навчально-виховні цілі уроку позакласного читання

       Створення організаційних, психолого-педагогічних й методичних умов уроків позакласного читання

   Книжкові виставки, списки рекомендованої літератури, інформаційні буклети як засоби залучення читачів до читання позакласної літератури.

   Позакласне читання засобами ігрової діяльності та тренінгових вправ.     

                      

  Практична робота

·       Вправи «Блискавка», «Буксир»

·       Гра «Вибух»

·       Вправи «Знайди слова що заховалися в рядку», «Ромбики», «Склади прислів’я», «Лабіринт»

   Мотивація читачів до позакласного читання засобами аудіокниг (практична робота: створення аудіоказки), різновидів книг (слайд-шоу), презентацій (показ презентації), відео, казкотерапії, літературних руханок та фізкультхвилинок (показ презентації).

11.30. – 11.45.     Практична робота з слухачами

               

     Інтерактивні технології на уроках позакласного читання.                       

   Інтерактивні вправи: «Займи позицію», «Дерево рішень», «Мозковий штурм», «Мікрофон», «Акваріум», «Карусель».

   Складання моделі співпраці бібліотекаря та учителів (практична робота).

   Якість обслуговування читачів як стимул до читання (тести.)

11.45. – 12.00.  Завдання для роботи між засіданнями

     Створення буклетів, презентацій («Місце книги на полиці», «Книжковий куточок», «Санітарно-гігієнічні вимоги щодо зберігання книг» тощо).

    Створення списків рекомендованої літератури для позакласного читання.

12.00. – 12.20. Підведення підсумків.

                         Створення «Книги вражень»

                                                                                         

12.20. – 13.00. Індивідуальні консультації. Від’їзд учасників.

                                                                             

                         ГОЛОВНИЙ ДЕВІЗ СПРАВЖНЬОГО БІБЛІОТЕКАРЯ:

«Я завжди обслуговую читачів так:

Нетерплячих – терпляче,

Горделивих – турботливо,

Образливих – тактовно,

Педантичних – делікатно,

Роздратованих – запобігливо»


Тренінг-налаштування «Веселі циферки»

Практична робота




Панорама досвіду

 Руханки та фізкультхвилинки як засоби до читання

На сьогоднішній день особливо актуальною стає проблема розвитку читацької самостійності молодших школярів та потреби реорганізації позакласного читання в молодших класах, оскільки саме сформованість навичок самостійної роботи з книжкою є передумова інтелектуального та духовного світу. Як відомо, духовне відображення українського народу неможливо уявити без живодайного впливу художньої літератури на формування національної самостійності, бо саме література є одним із активних чинників суспільного виховання совісті, моралі, загальнолюдських цінностей інтелектуальності. 

Школа озброює дитину навичками читання, тобто формує читця. Але цього недостатньо: вона повинна виховувати активного читача, який би був в змозі самостійно прочитати книгу та розібратися в ній, мав би потребу систематичного читання, вмів би вибирати потрібну книжку за визначеною темою, читав би не тільки книжки, але й газети, журнали, користувався би довідковою літературою(енциклопедіями, словниками, довідниками, додатковою літературою тощо). Всі ці навички формуються на уроках позакласного читання. 

ПОЗАКЛАСНЕ ЧИТАННЯ –  це поняття багатоскладове; це невід’ємна складова курсу читання в початковій школі. До позакласного читання входить: 

-ознайомлення учнів із творами, рекомендованими програмою початкових класів; 

- розширене читання творів письменника, який вивчається за програмою, з метою поглибленого засвоєння його творчості й епохи , в яку він жив й творив й творив майстер художнього твору. 

Цими двома видами позакласного читання керує вчитель, проводить їх відповідно до програми з літератури. 

-стихійне самостійне читання. 

Воно менш за все кероване, а в такому читанні найяскравіше виявляються смаки читача, спрямованість зацікавлень особистості, внутрішній світ учнів.

ОСОБЛИВОСТІ ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ: 

 - це один із важливих шляхів літературного розвитку; 

 - це один із шляхів морально-естетичного виховання учнів; 

 - це система, що формує всебічно розвинену особистість; 

 - позакласне читання передбачає багату скарбницю для саморозвитку; 

 - уроки позакласного читання спрямовують учнів на самостійну роботу з творами; 

 - позакласне читання виробляє потребу в читанні; 

 - позакласне читання передбачає свободу вибору книжок; 

 - уроки позакласного читання можуть мати р.ізноманітні форми навчання (виставки книг, читацькі конференції, літературні диспути, уроки бесіди тощо). 

 Уроки позакласного читання збагачують знання з літератури, поглиблює вміння і зміцнює навички молодших школярів. 

Основною метою позакласного читання являється формування в учнів стійкої потреби самостійного й осмисленого читання, формування потреби систематичного читання книг, спираючись на знання й навички. Досягти цієї мети можна лише на основі вироблення в школярів позитивного ставлення до читання за власною ініціативою. 

Завдання позакласного читання: 

- ознайомити учнів з широким та доступним колом дитячого читання; 

- формувати спеціальні уміння самостійно та продуктивно працювати з дитячою книжкою, орієнтуватися у світі книжок і вибирати їх для задоволення власних пізнавальних потреб; 

- формувати в учні вміння самостійно працювати з різними джерелами друкованої продукції для знаходження потрібної інформації; 

- накопичення у школярів досвіду спілкування з дорослими та однолітками на основі прочитаного; 

- ознайомити дітей з різними формами проведення цікавого і змістовного дозвілля з книжкою; 

- виховувати кваліфікованого читача, здатного вбирати в себе інтелектуальний, морально-етичний, естетичний досвіди людства у творах дитячої літератури; 

- навчити користуватися довідковою літературою та бібліотечно-бібліографічними позначками; 

- вчити читати і вміло представляти великі за обсягом твори; 

- розширення та поглиблення знань молодших школярів з навколишнього середовища. Формування елементів наукового світогляду; 

- моральне, естетичне та трудове виховання молодших школярів; 

розвиток мовлення (головним чином, усного) та мислення; 

- формування уявлень про літературні елементи. 

Кожна з цих задач має свої конкретні шляхи реалізації, але розв’язуються в взаємозв’язку з рештою у процесі всієї роботи на уроках класного та позакласного читання. 

ПРОПАГАНДА КНИГ. 

Бібліотекар в бібліотеці та в класах вивішує списки рекомендованої літератури, які він повинен періодично поновлювати та доповнювати. Рекомендаційний список літератури може бути написаний від руки на звичайному аркушу паперу (тільки в 3-4 класах) або оформлений у вигляді плакату. Бібліотекар організовує вистави книжних новинок або книжки на теми національних, міжнародних та народних свят, виставки, які присвяченні творчості письменника тощо. В шкільній або в класній газеті заносяться відгуки школярів про прочитані книги, випускаються монтажі про творчість письменників, про книги на ту чи іншу тему тощо. Книжки пропагуються також в безпосередньому спілкуванні з учнями: в виступах бібліотекаря в класі, в індивідуальних бесідах з дітьми. 

ІНДИВІДУАЛЬНА ДОПОМОГА ТА ЩОДЕННИЙ КОНТРОЛЬ.

Бібліотекар проводить бесіду з школярами про ту книжку яку він зараз читає або вже прочитав, обмін власними думками, порівняння книжки з кінофільмом, обговорення ілюстрацій, перегляди записів школяра про прочитані книжки, аналізування творів-відгуків про прочитане, відвідування школярів на дому та ознайомлення з його домашньою бібліотекою, бесіда з батьками про читання школяра тощо. 

МАСОВІ ПОЗАКЛАСНІ ЗАХОДИ.

Переважна більшість школярів в позакласній роботі збагачує свої знання з літератури, словниковий запас, поглиблює вміння, зміцнює навички, розвиває пам’ять, мовлення, світогляд.

В підготовці масових заходів з позакласного читання обов’язково приймають участь самі школярі: вони готуються до виступу, випускають монтажі, підготовлюють виставки, зустрічають гостей, організують ігри, вікторини. До підготовки масових святобов’язковоприймають участь самішколярі: вони готуються до виступу, випускають монтажі, обладнують виставки, зустрічають гостей, організують ігри, вікторини тощо. Частіше за всього до підготовки масових свят залучаються учні старших класів.

На масові свята з позакласного читання запрошуються батьки, рідні та друзі; найчастіше вони приймають участь у святах, ранках, зустрічах тощо. 

БІБЛІОТЕЧНІ УРОКИ.

Програмою передбачаються бібліотечні заняття, які проводяться в кожному класі кілка разів на рік у шкільній та дитячій (районній, міській) бібліотеці.

Мета бібліотечних занять полягає в тому, щоб ознайомити молодших школярів з бібліотекою, її книжковими фондами, принципами розстановки книжок на полицях у відкритому для доступу фонді, формування умінь користуватися довідково-бібліографічними апаратом бібліотеки тощо. 

Таким чином, керівництво позакласним читанням виявляє собою складний комплекс форм роботи школярів, вчителя, бібліотекаря. 

Прищеплювання інтересу до читання

    Дані наукових досліджень говорять про те, що ставлення людини до книги формується в молодшому шкільному віці. Вирішується питання, чи буде ставлення читача до книги активним чи пасивним. Відзначимо, що в наші дні, коли школа переорієнтується з пам'яті на мислення, роль книги незмінно зростає. А читають сучасні діти все менше й менше. Це пов'язано з жорсткою конкуренцією ТБ і комп'ютера, з тим, що нові сучасні книги не завжди доступні. Кожна книга повинна прийти до дитини в певному віці, інакше дружба з нею не відбудеться.

Досвід показує, що сучасні діти читають мало. Це веде до низької техніки читання. Немає необхідного оптимального читання, немає скорочитання.

    Скорочитання - це читання більш ніж 300 слів за хвилину. Цікаво, що великі письменники, наприклад, О. Горький, читали 600 слів за хвилину. Найбільша швидкість читання зафіксована в американського президента Дж. Кеннеді - близько 2000 слів за хвилину. У деяких зарубіжних фірмах не беруть на керівну роль фахівця, якщо він читає менше 400 слів за хвилину.

   Дитині-школяру необхідне оптимальне читання. Це читання зі швидкістю розмовної мови, тобто в темпі від 120 до 150-ти слів за хвилину. Саме до такої швидкості пристосувався за багато століть артикуляційний апарат людини, саме при цій швидкості досягається краще розуміння тексту.

  Диктори телебачення широко варіюють свою швидкість читання - у межах від 90 до 170-ти слів за хвилину при середньому читанні 130 слів за хвилину.

   Випускник початкової школи за нормативами повинен читати 90 слів за хвилину. Це не збігається з оптимальною швидкістю розмовної мови.

  За оцінками психологів, на успішність дитини у школі впливає 200 факторів. І існує фактор номер один - швидкість й усвідомленість читання.

  Діти мають різний темперамент. Холерики, як правило, вимовляють 150 слів за хвилину, сангвініки - 130 слів за хвилину. А ось флегматики та меланхоліки на рівень 120 слів за хвилину навряд чи вийдуть. Але природа розпорядилась так, що більшість наших учнів є холериками та сангвініками.

   Отже, школяру необхідна оптимальна швидкість читання. Як її досягти? Треба розбудити інтерес до читання. Тут важлива спільна робота вчителя, батьків і бібліотекаря. Книги, запропоновані дітям для додаткового читання, повинні суворо відповідати віку дитини. Для кожного віку є рекомендаційні списки літератури «Що читати дітям?». Вони є майже в кожній дитячій бібліотеці.

  Часто батьки пишаються тим, що діти читають «дуже товсті книги». Це книги для дорослих. Від них користі молодшому школяру не буде. Діти читають поверхово, уловлюють лише основний зміст книги. Таке читання веде до звички пропускати описи природи, характеристики героїв тощо. А буває, читання дитиною книги для дорослих веде до лиха.

  Хлопчик в 11 років прочитав книгу «Брестська фортеця» з описом життя захисників цієї фортеці. У дитини була тривала депресія.

   Стежачи за читанням дітей, треба прагнути до того, щоби книги були різноманітної тематики: пригоди, казки, розповіді про тварин, про музику тощо.

   У вихованні любові до книги в дітей молодшого шкільного віку має значення наявність хороших дитячих книг удома. Це дасть можливість обмінюватись книгами з товаришами, обговорювати їх.

   Дуже добрий прийом, коли дорослий починає читати книгу вголос. На цікавому місці зупиняється, а далі читає дитина. Тому що всім хочеться знати, що відбудеться з героями далі.

   За програмою у школі на уроках читання вивчаються уривки з дитячих книжок. Добре б удома вечорами читати ці твори цілком уголос усією родиною по черзі.

   Батьки повинні подбати про те, щоб дитина знала прізвище автора й назву книги. Треба поговорити про те, які книги цього автора вже знайомі дитині.

   Для молодших школярів велике виховне значення має розглядання ілюстрацій у книзі. Ілюстрації допомагають зрозуміти та запам'ятати прочитане.

   Треба намагатись, щоб діти розповідали про прочитане, а дорослі жваво цікавилися сюжетом книги.

  Тривалість домашнього колективного читання - не більше 40 хвилин. Читання вголос - корисне тренування для дітей, вони звикають читати голосно, виразно, чітко.

   Добре, якщо для дитини виписали дитячий журнал. Їх і зараз друкується чимало. Діти будуть чекати зустрічі з книгою. Виховання інтересу до читання легше проходить у тих родинах, де дорослі самі люблять читати.

Як же дитина повинна читати книгу?

  Треба привчити дітей починати читання з обкладинки та титульної сторінки книги. Треба привчити дітей берегти книгу. Її не можна кидати, рвати, малювати на ній, загинати кути сторінок, вирізувати з неї картинки. Особливо акуратно діти мусять ставитись до бібліотечної книги. Її треба обернути в чистий папір і, прочитавши, здати в точно визначений строк.

  При читанні треба дотримуватись основних правил гігієни читання:

очі треба берегти, тому не можна читати при слабкому освітленні;

лампа повинна бути з боку лівої руки дитини, і світло від неї не повинно падати в очі;

при читанні варто давати короткий відпочинок очам; не можна читати лежачи.

                                  Як домогтись оптимальної швидкості читання?

Кілька практичних порад для батьків молодших школярів.

1. Важлива не тривалість, а частота тренувальних вправ. Пам'ять людини налаштована так, що запам'ятовується не те, що постійне, а те, що миготить: тобто то є, то немає. Тому всі тренувальні вправи треба проводити короткими порціями, але зі значною частотою. Не можна казати: «Поки не прочитаєш, із-за столу не виходь». Для першокласника достатньо домашнього тренування трьома порціями по п'ять хвилин.

2. Читання, що дзижчить, було основним елементом при навчанні у школі В. Сухомлинського. Це таке читання, коли дитина читає вголос, напівголосно, зі своєю швидкістю протягом п'яти хвилин.

3. Добрі наслідки дає читання перед сном. Останні події дня фіксуються емоційною пам'яттю, й вісім годин сну людина знаходиться під їх впливом. Ще 200 років тому казали: «Студент, науками живучий, учи Псалтир на сон прийдешній».

Часто ми радимо дитині прочитати вірш на ніч і книгу покласти під подушку. Ця рекомендація означає одне: останнє враження дня залишається в пам'яті на всю ніч.

4. Якщо дитина не любить читати, то їй необхідний такий режим читання, що щадить: дитина прочитає 1-2 рядка й одержує короткочасний відпочинок. Таку можливість дають книжки з великими картинками й одним-двома реченнями внизу.

5. Розвиток техніки читання гальмується через слабку оперативну пам'ять. Дочитавши до четвертого слова, учень уже не пам'ятає перше. Професор І. Федоренко рекомендує такі вправи: багаторазове читання, читання будь-якого тексту в темпі скоромовки, виразне читання з переходом на незнайому частину.

6. Вправа «Блискавка» полягає в чергуванні читання в комфортному режимі з читанням на максимально доступній швидкості. За командою «Блискавка» дитина читає із прискоренням протягом 20 сек спочатку, потім тривалість збільшити до двох хвилин.

7. Вправа «Буксир». Дорослий читає зі швидкістю, доступною дітям, а діти намагаються читати про себе, стежити та встигати за дорослим. Перевірку проводити шляхом раптової зупинки.

8. Вправа «Хто швидше?». На столі лежать картки зі статтею. Треба знайти конкретну пропозицію в одній із карток, ковзаючи по тексту.

9. Вправа «Губи» використовується з метою чіткого розмежування дітьми читання про себе та читання вголос, а також активного зовнішнього промовляння при читанні. За командою «Читати про себе» діти прикладають палець лівої руки до щільно стиснутих губ.

Таким чином, батьки можуть вибрати одну з форм або чергувати дані форми та методи роботи, щоби постійно підтримувати читацький інтерес молодшого школяра.

Вихованню любові до читання, розвитку читацьких навичок сприяють конкурси кращих читців, оглядові уроки позакласного читання, колективні відвідування бібліотеки, конкурси ілюстрацій до прочитаних книг, створення «відеофільму» до книги, складання кросвордів, тестів до розповіді, повісті тощо

ДЕСЯТЬ АФОРИЗМІВ БІБЛІОТЕЧНОЇ ДІЛОВОЇ ЕТИКИ

1.     Якщо бажаєш придбати авторитет у читачів – намагайся бути їм завжди корисним

2.     Стався до читачів так, як тобі хотілось би, щоб читач ставився до тебе

3.     Шана до читацьких прав – твій перший обов’язок

4.     Якщо ти виявився корисним читачеві – ти, перш за все, виявився корисним самому собі

5.     Твоя ввічливість – читацька повага

6.     Чим вище ти намагаєшся показати себе в очах читача, тим нижче стаєш у його думках

7.     Не помічати на роботі своїх недоліків – найстрашніший недолік

8.     Не турбуйся про те, що читач тебе не знає, а турбуйся про те, що ти не знаєш читача

9.     Не чекай поваги від читачів, якщо не поважаєш себе сам

10.      Хай схвалення читачів буде наслідком не твоєї мети, а твоїх вчинків

Поведінка, яку відвідувачі вважають нестерпною:

 

    Апатія. Коли працівники виглядають «знудженими», уникають погляду чи повільно рухаються, відвідувачам хочеться просто піти деінде. 

     Небажання взагалі що-небудь зробити. «Це не мій відділ», «Нічим не можу

     допомогти»

     Байдуже ставлення. Намагайтеся дивитися людям у вічі, усміхатися і бути

      привітними.

    Зверхність. Наприклад, «Я усвідомлюю, що Вам тяжко зрозуміти…» 

   Автоматичні відповіді та вчинки. Знаходьте індивідуальний підхід до кожного відвідувача.

   Суворі правила та заборони – зайве.

У «Довіднику бібліотекаря» наведено рекомендації, виконання яких допоможе бібліотекарям уникнути конфліктів з відвідувачами бібліотеки. Ось деякі з них:

• під час обслуговування бібліотекар повинен знаходитися повністю в розпорядженні читача і намагатися продемонструвати йому це;
• працювати потрібно спокійно, з усіма читачами бути рівним у спілкуванні, ввічливим та доброзичливим;
• якщо читач не симпатичний бібліотекарю, ні в якому разі неможна йому це показувати;
• недопустимо сперечатися з читачем;
• потрібно постійно проявляти готовність допомогти читачу, але робити це
•  обережно і ненав’язливо;                                                                   
• бібліотекар повинен постійно дивитися на бібліотеку «очима читача» і, найголовніше, сприяти попередженню і найскорішому вирішенню конфліктів між бібліотекарем та читачем бібліотеки;
• установка бібліотекаря на повне і всебічне задоволення інформаційних потреб користувачів.

      Таким чином, узагальнюючи весь викладений матеріал, можна запропонувати наступні  правила поведінки бібліотекаря у конфліктних ситуаціях:

       В будь-якій ситуації залишайтеся спокійними та врівноваженими.

       Дозвольте відвідувачу «виговоритися», не перебивайте.

       Використовуйте методику «активного вислуховування», тобто        

       перефразовуйте почуту інформацію і перепитуйте, чи правильно ви  

       зрозуміли відвідувача.

       Відповідно до результатів нещодавно проведених досліджень    

       рекомендується перепитувати користувача, дослівно цитуючи його/її

       слова.

       Завжди демонструйте  розуміння. «Я бачу, що Вас дуже засмутило…»

      (намагайтеся зрозуміти емоційний стан, використовуйте такі фрази: «Я  

       бачу, що Ви..», «Очевидно, що Ви… тощо. Описуйте їхні почуття,

       наприклад: «По Вашому голосу чути, що Ви розчаровані (здивовані,

       сердитеся)». Проте, не ставайте на бік читача, виступаючи проти

       бібліотеки чи своїх колег.

       Якщо ви перепрошуєте за щось, робіть це щиро. Просіть вибачення за

       непорозуміння, навіть якщо воно сталося не з Вашої вини. Коли звичайне

       «Вибачте» звучить не досить переконливо, краще сказати: «Мені дуже

       шкода, що так сталося».

      Беріть відповідальність на себе. Не перекладайте відповідальність і не

      звинувачуйте інших, не шукайте собі виправдань.

      Будьте чесними. Якщо ви не знаєте відповіді на питання, скажіть, що ви її

      пошукаєте.

      Оптимальне рішення. Знайдіть адекватне рішення і поясніть його. Робіть

      наголос на фактах та конкретних рішеннях і пам’ятайте, що чим більше

     слів ви скажете, тим більше можна до них  «придертися». Не вникайте у  

      внутрішні процедури. Бібліотекарі часто мають звичку розказувати

      забагато.

       Дотримуйтеся обіцянок.

      Шукайте порозуміння. Зосередьте увагу на тих аспектах, з якими           

         погоджуються  обидві сторони.

       Не сперечайтеся.

  Доводьте справу до кінця. («Мене звати…, якщо потрібно, то звертайтеся…)

      Незабудьте подякувати відвідувачам за те, що вони повідомили про щось

      важливе або допомогли виявити проблему.

      Позитивний підхід. «Хотіла б Вам подякувати. Завдяки Вашому  

     розумінню зваженому ставленню до ситуації ми зможемо швидше  

      розв’язати цю проблему».

      Задокументуйте скаргу. Чим більше у нас є інформації про якусь

      проблему,  тим  краще ми зможемо уникнути її у майбутньому.

 

                ВИДИ ДИТЯЧИХ КНИГ 

За інформаційними знаками, згідно зі стандартом ДСТУ 3017-95, дитячі видання можна поділити на: текстові, нотні, картографічні,образотворчі. За матеріальною конструкцією виділяють книжкове, аркушеве, комплектне видання, книжку-іграшку. Детальніше зупинимось на книжці-іграшці,оскільки це видання особливих конструктивних форм, яке призначене для розумового та естетичного розвитку дітей. Розрізняють такі книжки-іграшки: книжка-ширмочка, книжка-вертушка, книжка з ігровим задумом, книжка-панорама, книжка-витівка, книжка-фігура. Види видань за обсягом поділяють на: книги, брошури, листівки. За ознакою складу основного тексту розрізняють моновидання і збірник. За періодичністю виходу видання поділяють на неперіодичні та серіальні. За матеріальним носієм інформації, що не за значено в стандарті ДСТУ 3017-95, але що засвідчує практика, можна виокремити видання паперові й електронні.

www.ranok.com.ua/resources/DL2015.pdf

www.ksada.org/doc/yefimova-diss.pdf

Тест «Який ви психолог?»

Кожному з нас доводиться оцінювати інших. Звичайно, це робити об’єктивно нелегко, особливо коли поряд немає необхідних психодіагностичних методик. Запропонований тест допоможе дізнатися, чи є у вас здібності в області психології, вміння реально оцінювати людей чи ви часто «грішите» по відношенню до них.

      Не дуже замислюючись, виберіть один із варіантів відповіді на кожне із запропонованих запитань.

1.     На вашу думку, ті, хто завжди притримуються правил гарного тону:

а) ввічливі, приємні в спілкуванні;

б) строго виховані;

в) просто приховують свій справжній характер.

2. Ви знаєте подружню пару, яка ніколи не свариться. На вашу думку:

а) вони щасливі;

б) байдужі один до одного;

в) у них немає довіри один до одного.

3. Ви вперше бачите людину, а він відразу починає розповідати вам анекдоти. Ви вирішите, що він:

а) дотепник;

б) почуває себе невпевнено і таким чином намагається вийти з цього неприємного становища;

в) хоче справити приємне враження на вас.

4. Ви спілкуєтеся з кимсь на цікаву тему, ваш співрозмовник супроводжує розмову жестикуляцією. Ви вважаєте, що він:

а) хвилюється;

б) нещирий

5. Ви вирішили краще пізнати когось із своїх знайомих. Вважаєте, що необхідно:

а) запросити його в якусь компанію;

б) поспостерігати за ним у справі.

6. Хтось у ресторані дає щедрі «чайові». Ви впевнені:

а) він хоче справити враження;

б) йому потрібна прихильність офіціанта;

в) це від щедрості душі.                                                        

7. Якщо людина ніколи не починає розмову першою, ви вважаєте:       

а) він щось приховує;

б) він дуже боязкий;

8. На вашу думку, низьке чоло людини означає:

а) невисокий рівень розумового розвитку;

б) впертість;

в) не можна сказати про людину щось конкретне.

9. Що ви думаєте про людину, яка ніколи не дивиться іншим у вічі:

а) у нього комплекс неповноцінності;

б) він нещирий;

в) він занадто не зібраний.

10. Людина з високим достатком завжди купує дешеві речі. Ви думаєте:

а) він ощадливий;

б) він скромний;

в) він жадібний.

Для підрахування балів і визначення свого результату скористайтеся наступним «ключем»:

1)    «а» - 2, «б» - 4, «в» - 1;

2)    «а» - 2, «б» - 1, «в» - 4;

3)    «а» - 1, «б» - 2, «в» - 4;

4)    «а» - 4, «б» - 1;

5)    «а» - 1, «б» - 2;

6)    «а» - 4, «б» - 2, «в» - 1;

7)    «а» - 2, «б» - 4, «в» - 1;

8)    «а» - 1, «б» - 2, «в» - 4;

9)    «а» - 1, «б» - 4, «в» - 2;

10)               «а» - 4, «б» - 2, «в» - 1.

35 і більше балів – вам дуже легко сформувати думку про людину. Достатньо подивитися на когось, і ви вже знаєте, що це за «птиця». Крім того, ви можете зразу ж повідомити йому свою думку, бо впевнені, що не помилилися. Але навіть якщо це так, замисліться: чи розумно говорити кожному, що ви про нього думаєте? Цим ви навряд чи щось зміните, скоріше викличете роздратування. Чи ви хочете показати, що вас ніхто не зможе «водити за ніс»? Але це не самий розумний вихід.

Від 26 до 34 балів – ви вмієте об’єктивно оцінювати ситуації та оточуючих. У вас дійсно є «нюх» на людей, і для вас нескладно вгадати характер людини. З вас був би гарний психолог. Ви не дозволяєте собі приймати на віру чужу думку. Вважаєте за краще власно впевнитися, якою є людина, яку ви оцінюєте. Це дуже гарна якість для педагогів та керівників. І якщо ви зрозумієте, що помилилися, то не будете боятися визнати це.

Від 16 до 25 балів – ви, як завжди, не буваєте впевненими у своїх думках, легко приймаєте сторонню чужу зору. Таким чином, ваша спостережливість притуплюється, і все це може призвести до того, що ви взагалі не зможете формулювати свою думку. Спробуйте хоч раз по-своєму оцінити чужу людину.

15 і менше балів – ви часто готові повірити кому б то не було. Ви занадто

довірливі і складаєте думку про людей лише за зовнішніми ознаками.

Коли ж потім виясняється, що ваша оцінка була зовсім помилковою,

ви дивуєтеся і засмучуєтеся. Вас чекають помилки, які ви скоюєте з одної

і тої ж причини – через неправильну оцінку людей.

Результати цього тестового завдання також показують необхідність

використання бібліотекарем знань та навичок з області практичної

психології для ефективного бібліотечного спілкування.                                    

   

Тест «Який ви слухач?»

Потрібно відповісти на запропоновані питання, ставляючи

бали відповідно до наступної шкали:

майже завжди – 2 бали;

у більшості випадків – 4 бали;

іноді – 6 балів;

рідко – 8 балів;

майже ніколи – 10 балів.

  

1.Чи намагаєтеся ви закінчити бесіду в тих випадках, коли її тема чи співрозмовник не цікаві вам?

2. Вас дратують манери вашого співрозмовника?

3. Чи може спровокувати вас на різкість чи грубість невдале висловлювання співрозмовника?

4. Ви уникаєте нагоди вступати в бесіду з незнайомою чи малознайомою людиною?

5. Ви маєте звичку перебивати співрозмовника?

6. Чи робите ви вигляд, що уважно слухаєте, а самі думаєте зовсім про інше?

7. Змінюється ваш тон, голос, вираз обличчя, залежно від того, хто ваш співрозмовник?

8. Ви змінюєте тему розмови, якщо вона неприємна для вас?

9. Чи виправляєте ви співрозмовника, якщо у його мові зустрічаються неправильно вимовлені слова, назви, вульгаризми?

10. Чи буває у вас поблажливий (менторський) тон з відтінком зневаги (іронії) по відношенню до співрозмовника?

     Підсумуйте бали по всіх запитаннях Чим більше балів, тим у більшій мірі розвинене ваше вміння слухати співрозмовника.

Якщо ви набрали більше 62 балів – ви слухач «вище середнього рівня». Зазвичай середній бал слухачів – 55 балів. Якщо отримана вами кількість балів нижча, ви не дуже добре вмієте слухати співрозмовника.

     Труднощі ефективного слухання можуть бути пов’язані з тим, що ви не можете зосередитися на темі бесіди, або висловлювання співрозмовника викликають  у вас антипатію, а, можливо, у вас виникає потреба відповісти реплікою, і всю увагу ви концентруєте на тому, коли ж її промовити. Часто внутрішні перешкоди слуханню пов’язані з тим, що ви думаєте зовсім не про тему бесіди, або її зміст виводить вас із психологічної рівноваги, а негативні емоції, які виникають раптово, заважають слідкувати за мовою співрозмовника. Можуть з’являтися і зовнішні перешкоди слуханню, такі, як заважаючий  шум чи температура оточуючого середовища, телефонні дзвінки, обмеженість у часі та ін.

      Типові помилки слухання – це перебивання співрозмовника (йому буває важко відновити логіку повідомлення), поспішні висновки спонукають співрозмовника, зазвичай, займати оборонну позицію, що значно понижує ефективність діалогу.

     

                               Вашій увазі пропонується тест, який дозволяє визначити

                                   психологічну стійкість та впевненість у собі.

Тест «Чи здатні ви вирішувати свої проблеми?»

Є люди, які «граючись» вирішують найскладніші проблеми. Інших може «покласти на лопатки» навіть незначне ускладнення ситуації. До якого типу відноситеся ви?

Щоб відповісти на це запитання, виберіть один з трьох варіантів відповіді.

1.     Чи розповідаєте ви про свої проблеми, неприємності?

а) ні, це мені не допомагає;

б) так, якщо є підходящий співрозмовник;

в) не завжди, людям достатньо їхніх турбот.

2.   Ви дуже тяжко переживаєте неприємності?

а) завжди і дуже тяжко;

б) все залежить від обставин;

в) вичікую, адже будь-якій неприємності рано чи пізно приходить кінець.

3. Вас щось засмутило. Що ви робите у такому випадку?

а) дозволяю собі задоволення, про яке довго мріяв;

б) іду до гарних друзів;

в) «жалію» сам себе, відсиджуючись вдома.

4. Вас образила близька людина. Як ви вчините?

а) усамітнюся і буду страждати;

б) буду вимагати пояснень;

в) розповім кожному, хто готовий слухати.

5. У хвилини щастя:

а) не думаю про біди;

б) не залишає тривога, що щастя невічне;

в) не забуваю про те, що і засмучень в житті немало.

6. Яке ваше відношення до психіатрів?

а) не хотів би стати їхнім пацієнтом;

б) багатьом людям вони змогли б допомогти;

в) людина у змозі допомогти собі сама.

7. Доля, по-вашому:

а) постійно випробовує вас;

б) несправедлива до вас;

в) прихильна до вас.

8. Про що ви думаєте після сварки з коханою людиною, коли вгамовується гнів?

а) про гарне, що було у вас у минулому;

б) мрію про таємну помсту;

в) думаєте про те, скільки всього витерпіли від цієї людини.

Для підрахування балів і визначення свого результату скористайтеся наступним «ключем»:

1) «а» - 3, «б» - 1, «в» - 2;

2) «а» - 4, «б» - 0, «в» - 2;

3) «а» - 0, «б» - 2, «в» - 4;

4) «а» - 3, «б» - 0, «в» - 1;

5) «а» - 1, «б» - 3, «в» - 5;

6) «а» - 4, «б» - 2, «в» - 3;

7) «а» - 1, «б» - 2, «в» - 3; 

7-15 балів: Ви легко змиряєтеся  з неприємностями і навіть бідами, бо здатні адекватно їх оцінювати. Ви не схильні занадто себе жаліти себе, а це досить важливо. Ваша душевна рівновага заслуговує на повагу.

16-26 балів: ви часто жалієтеся на свою долю і нерідко схильні вихлюпувати свої засмучення та проблеми на інших людей. Вам обов’язково потрібне чиєсь співчуття. Подумайте, чи не пора навчитися володіти собою?

27-36 балів: Ви ще не навчилися справлятися зі своїм проблемами – мабуть, тому вони так вас терзають. Ви усамітнюєтеся, заглиблюєтеся в себе і з великим задоволенням себе жалієте. Якби у вас був вольовий характер, при ваших гарних задатках, ви, напевне, успішно розправилися б з проблемами та складними ситуаціями. Повірте, вони чатують в житті не тільки на вас!

                 

Бібліотекар знаходиться у постійному спілкуванні з різними  людьми.

      Дуже важливо кожному знати власне відношення до себе,

щоб адекватно відноситися до інших.

Спробуємо з допомогою тесту визначити зміст власного «Я».

Тест «Як ви відноситеся до самого себе?»

1.     Як часто вас терзають думки, що не потрібно було б говорити чи робити щось?

а) дуже часто;

б) іноді;

в) майже ніколи.

2.   Якщо ви спілкуєтеся з розумною і цікавою людиною, ви:

а) будете намагатися перемогти її в дотепності;

б) не будете вплутуватися у змагання, а просто відійдете від розмови;

в) підтримаєте бесіду і спробуєте запам’ятати її жарти, щоб потім переказувати знайомим.

3. Виберіть одну з думок, найближчу вам:

а) те, що іншим здається везінням, насправді – результат наполегливої праці;

б) успіхи часто залежать від щасливого збігу обставин;

в) у складній ситуації головне – не наполегливість чи везіння, а людина, яка зможе підбадьорити і втішити.

4. Вам показали шарж чи пародію на вас. Ви:

а) будете сміятися і порадуєтеся, що у вас є щось оригінальне;

б) також спробуєте знайти смішне у вашому партнері та висміяти його;

в) образитеся, але вигляду не подасте;

г) підете, бахнувши дверима.

5. Ви завжди поспішаєте, маєте мало часу, або ви беретеся за виконання завдань, які перевищують можливості однієї людини:

а) так;

б) ні;

в) не знаю.

6. Ви вибираєте парфуми в подарунок подрузі. Ви купите:

а) парфуми, які подобаються вам;

б) парфуми, які, на ваш погляд, сподобаються подрузі, але вам вони не до вподоби ;

в) парфуми, які рекламували нещодавно по телевізору.

7. Ви полюбляєте уявляти собі різні ситуації, в яких ви поводите себе зовсім не так, як в житті?

а) так;

б) ні;

в) не знаю.

8. Чи зачіпає вас, коли ваші колеги (особливо молоді) добиваються більшого успіху, ніж ви?

а) так;

б) ні;

в) іноді.

9. Чи подобається вам заперечувати?

а) так;

б) ні;

в) не знаю.

10. Закрийте очі і спробуйте уявити собі три кольори підряд:

а) блакитний;

б) жовтий;

в) червоний.

Який колір ви бачили найбільш чітко?

Для підрахування балів і визначення свого результату скористайтеся наступним «ключем»:

1) «а» - 1, «б» - 3, «в» - 5;

2) «а» - 5, «б» - 1, «в» - 3;

3) «а» - 5, «б» - 1, «в» - 3;

4) «а» - 3, «б» - 4, «в» - 1, «г» - 5;

5) «а» - 1, «б» - 5, «в» - 3;

6) «а» - 5, «б» - 3, «в» - 1;

7) «а» - 1, «б» - 5, «в» - 3;

8) «а» - 1, «б» - 5, «в» - 3;

9) «а» - 5, «б» - 1, «в» - 3;

10) «а» - 1, «б» - 3, «в» - 5.

Від 38 до 50 балів – ви задоволені собою, впевнені у собі. У вас -  велика домінувати над людьми, ви любите підкреслювати своє «Я», виділяти свою думку. Вам байдуже, що про вас говорять, але самі ви маєте схильність критикувати інших. Сим більше балів, тим більше вам підходить означення: «Ви любите себе, але не любите інших». Ви не сприймаєте ніякої критичної інформації по відношенню до себе. І навіть якщо результати тесту вам не сподобаються, скоріш за все, ви промовите: «Все брешуть». А шкода…

Від 24 до 37 балів – ви живете у злагоді з собою, знаєте себе і можете собі довіряти. Володієте цінним вмінням знаходити вихід із складних ситуацій. Формула вашого відношення до себе та оточуючих: «Задоволений собою та іншими». Ви вмієте бути для себе підтримкою та джерелом сил та, що найважливіше, не за рахунок інших.

Від 10 до 23 балів – ви не задоволені собою, вас мучать сумніви та незадоволення своїм інтелектом, здібностями, досягненнями, зовнішністю, віком… Зупиніться! Хто сказав, що любити себе – погано? Хто вселив вам думку, що мисляча людина повинна бути постійно незадоволена собою? Звичайно, ніхто не вимагає від вас самовдоволення,

 але ви повинні приймати себе, поважати себе, підтримувати у собі той вогник.

Інтерактивні методи навчання як засіб розвитку читацького інтересу молодших школярів